?

Log in

Мелодія

так затишно в бетоні
вночі в неоні
Осокорків таксі
поліція кур'єр
і Кароліна знімаються на
глядачам на
втіху
тихо так у
хаті темно
Хатіє даремно ти
чи так чи
ні вагалась тю
а в кого не робота ти
скажи тепер хіба
не добре
нам чи
Хатіє не
добре нам чи
не шкода що часу так
умовно а
знаєш що
найкраще що так
і не вдалося щось на що
у хаті є тепер
багато більше
часу Хатіє

і поки королі бетону Хатіє
знімають Кароліну Хатіє
поки у просині неонів Хатіє
кур'єр минається з поліцією Хатіє

так затишно
так вільно і так затишно
Осокоркам у кожній хаті є аж
хо
че
цця
заказік
одмінить

Tags:


Ти біжиш.
У тебе жирна жопа.
Кажеш так,
бо знаєш що мені подобається.
Але ти не перша.
... зрештою,
на цій дистанції кожен
знаходить щось для себе.
Тобі пощастило б прийти останньою.
Для мене ж
(не така вона вже жирна)
важлива участь.


Tags:

Літак



Летить
літак в Жуляни
так високо
над нами
Хоча
може й в Бориспіль
Високо ген
як свисне
то всі автомобілі
на нашому подвір'ї
з повітряної хвилі
(такі вже полохливі
всі) разом водномить
та й починають вить:

Ее-Оо Ее-Оо Ее-Оо Ее-Оо

БиҐиЛі-БиҐиЛі-БиҐиЛі-БиҐиЛі
БиҐиЛі-БиҐиЛі-БиҐиЛі-БиҐиЛі

Ее-Оо Ее-Оо Ее-Оо Ее-Оо
БиҐиЛі-БиҐиЛі-БиҐиЛі-БиҐиЛі
БиҐиЛі-БиҐиЛі-БиҐиЛі-БиҐиЛі

пі-пі-пі-пі-пі
пі-пі-пі-пі-пі
фіть...
А літак собі летить.

качечки

Качечки живуть над озером
спритні ж бо які
Не бояться потонути
можуть спати на воді

Ми із татечком годуєм
геть усіх птахів
Ми за кожної погоди
принесемо їм харчів

коричневі і срібні краплі
сепіювате таке пополудня
але мені гуляється
а тобі навіть спиться на кольорово

оце якби не ті зеленуваті силуети

але нічого
зараз прийдем додому
і я візьму тебе на руки
а ти пукнеш
і стане так добре
так спокійно

yeah yeah yeah

є ніч
і є порушення сну
є час і простір
є щоб думати

про кулі Сергія Нігояна
про його пишний усміх
до якого так і хочеться пригорнутись

щоб знали як читати Шевченка
коли маленький але гордий народ
заганяють до стойла десь на півдні Каґебе

про кулю Міхаїла Жизнєвського
про його нездійснені мрії
заховані глибоко в серці

щоб знали щоб пам'ятали
де тримати біло-червоно-білі стяги

і про мурашок в лісі
на шкірі Юрія Вербицького
про його любов до природи

щоб знали як на виїзді ще не вмерлої співати

коли вже думати про смерть
то тих що не вмирають

чуєш небо устоголос
yeah yeah yeah?

"міністру культури Франції, яка не читає книжок, радять звільнитися". Радять французи за келихом вина, намазуючи брі на багет. Міністр культури має читати книжки, слухати музику і дивитися фільми. Так, наприклад, роблять міністри культури у нас. Ще можна піти на прем'єру в оперу. А що таке культура нехай розуміють випускники культурології, які працють на митниці, в банку, торгують на базарі і барижать антикваріатом. Міністру фінансів, який користується калькулятором, радять звільнитися. Міністру оборони, який не стріляв з гранатомета, радять звільнитися. Міністру промисловості, який не виплавляв кастетів з акумуляторних пластин, радять звільнитися. Директор школи має вчитися, а корови п'ють молоко.

на сірому пероні зелена баба
стой кто ідьот пирожки

не пирожки а пиріжки
не пирожене а тістечко

шоб ти знав
звідки тая мова

та тобі хотя би знати
куди поїзд

і чи дотягне він
до самого Києва

Tags:

Школа


послухайте
послухайте ричить вчителька рідної мови
виставляючи двійки у стовпчик
ні за шо
як гартаво пояснюватиметься батькам

чому
чому не наважилася на жодну одиницю
думає підіймаючи келих
за то чтобы
никогда не отрываться от коллектива

Tags:

Сіріє Київ -
торбу виїв.
І на Майдані вже стоять.
І у метро,
і біля брами,
коло твоїх дверей.
Ой з ким будеш вечеряти вечерю,
а з ким же будеш нічку ночувать -

пасуть.
Вечірній Київ.
Тримай міцно за руку,
дивися в очі другові:
"Не відпускай!"
"Повір!"
"Не бійся!"
Тобі також належить місто.
Це місто наше -
дій!

вино, яке вчора через силу вливав собі в шкт (не йшло і тому вийшло, що лишилося півпляшки) сьогодні так смакує, що аж АЖ. Але мало

сплячий красень

Давно так не спав. Шістнадцять міцних годин у поїзді, що тьоті аж довелося будити мене на станції прибуття, а потім ще дванадцять удома. Пам'ятаю, колись трохи жив із кібернетиками у шістнадцятці. Там був один тип, Спляча красуня, який після закінчення університету не зміг придумати нічого кращого, ніж лишитися в знайомих на вільному ліжку і просто не виходити з гуртожитку. Не виходити взагалі, бо інакше його помітила б вахта і більше не впустила б. Так от у Сплячої красуні було не все просто так. Він у межах теорії про "чим більше спиш, тим більше хочеться" намагався довести, що зможе ввійти у правдиву сплячку. Протягом мого короткого проживання в цьому дивному колективі Спляча кпасуня досяг результату двадцяти трьох із половиною годин. Півгодини він витрачав на попісяти і попити чаю з цукром. На кожну процедуру йшло близько п'ятнадцяти хвилин.
Як же тут затишно, друзі! Дякую, що залишаєтесь із нами.

ДЕПО (мініатюрка)

у тролейбусі висіли
догори рогами
контролери-щипачі
й водії з цицьками

вони пили за проїзд
з пластику стограми
пахло ранньою весною
шашликами

До зривання плодів

згадуючи свою зелену юність
нестиглі яблука і абрикоси
на горіхах сусідів
цих адептів гречки й гороху
грушки-гнилушки в кукурудзі бабки-сільодки
постріли кісточками вище колін
і срачку слив черешень з землі
лікувальні лопухи і подорожники
вовчі ягоди для дебілів і лохів
лимонні заштрики імунітету на спортмайданчику

не забуваючи
про неприємну шкірку немитих персиків
неясність слова перси
і недосяжність жінки з відеокасети
тобто її кокосів
тамаринди індійських фільмів на УТ-1
ґуаявовий колір усього українського на кінець 90-х
ні фейхоа собі думаю
я вже майже забув смак
ягідного киселю на підвечірку в дитячому таборі
ізабелли перших віршів
перших буряків чесної праці
перших бур’янів прощань

згадуючи далі
як тікали городами через підземку і
вимастили вишиванки в болоті метро
як притулялися до дверей гарбуза
підкладали пальці під порічки
як в останню секунду уникали вибуху гранатів щоби бачити
шипшинові зорі з балкону на Сєчєнова
а в темряві вікон навпроти
по-чорнобильські великі аличі
в
ідчувати
волохаті яйця ківі
смак манґо в басейні готелю Піраміса
соковиті лічі і маракуї на підлозі номеру-люкс
гуарану банану в автобусі на Бориспіль
розчавлену літом малину на бексіті беемве
запрілі чорниці чужої спальні
світанкові лайм і м’яту на привиді посеред Дунаю

і потім
кавуни кавуни кавуни похміль
із нині давніми знайомими і знову
знову кавуни

так згадуючи
свою квітневу свою травневу юність
фруктові плодоовочеві дні
не шкодуватиму і не боятимусь
бо заховаюся зажмурено у твоїх лапках і смоктатиму мед
навіть коли дозріє
осені хурма

Tags:

Нектарин

вранішня пора для самураїв
розрізаючи нектаринку
швидше від невиспаного погляду
розсік її наскрізь разом із кісточкою
і рівновеликі половинки впали на стіл показуючи найінтимніше
насінинку мигдалевого смаку
і червону росинку на шкірі пальця
ранковий нектар

Tags:

Технічна перерва

життя знайомить нас із формою коробочки
і в неї є дві функції дивись
по-перше щось можна покласти у коробочку
по-друге коробочку можна покласти кудись

простір перед цілодобовим
має чотири кути
у центрі знаходиться тьолка
по периметру сидять кєнти

тьолка працює касиром
тому в магазині черга
ця інформація не вкладається у щось кругле
і називається технічною перервою

Tags:

Оце я думаю. З третього числа на роботу. Як я буду прокидатися в шість тридцять...
зранку був у СП, ввечері подавсь на МРП
що вважаю не зовсім правильним - поріг молодості для МРП 25 років. Підтупувато або непродумано.


про акцію на Свободі http://www.radiosvoboda.org/media/video/24641770.html

Провідник угрорусів Києва Вано Крюгер зачитав декілька віршів рідною мовою, а також, від імені громади, висунув наступні вимоги до Київської влади:

- повернення у угроруську абетку нашої священної літери “ѣ”, злочинно вилученої комуністами-більшовиками в кінці 40-х рр.;

- відновлення в законодавчому порядку історичної назви угроруського народу і його мови (зараз в Законі “Про засади державної мовної політики” використовується назва “русинська мова”);

- визнання за угроруською мовою статусу “міноритарної” в місті Києві, тобто надання їй високого статусу офіційної на всій території міста Києва;

- перейменування бульвару Шевченка на бульвар Духновича (ідеолога угрорусів);

- переробити пам’ятник Леніну на Бесарабській площі на пам’ятник Духновичу – можна йому лише замінити голову і все буде добре;

- присвоєння високого звання героїв України національним героям угроруського народу — II Ференцу Ракоці і його матері — великій Ілоні Зріні;

 Після цього угроруси зареєстрували своє звернення в канцелярії. Громада зустріла це оплесками та радісними вигуками.

"Ми сподіваємось, що Київська влада дослухається до наших вимог і виконає їх. Також ми висловлюємо надію, що найближчим часом в Києві статус офіційної носитиме ще й циганська, гагаузька, ідиш та інші мови! Адже закон є закон", - коментує подію провідник угрорусів Києва Вано Крюгер.

Співаємо гімн угрорусів:

не п'ємо

Заварювати зелений чай зі свіжою малиною і м'ятою - це круто. Для повного збочення додаємо ще ложку меду.

Tags:

з Київської поеми

Бо вже пізно і слизько, бо надворі зима,
в трилітровій каструлі прокисне борщ,

на картині висить заляпана жиром стіна
і по склянці з водою нігті скриплять.

Це вже навіть не тиша, це якась тішіна,
підхолоджена шарканням капців і папірос.

І знадвору почую -доплюне рабочій слова
про те, де він це мав і про його мать.

В перемінних пейзажах Московської площі - зима.
В астматичній Вернадці деміївські пінкаси сплять.

Tags:

Кров
кров
кров кров кров.

Я боюся червоного:
сонця навзаході,
соусу у своїй тарілці,
боюся рожевости твоїх губ
і рум'
яности дитячих щічок.

Я військовий злочинець,
кохана,
і ти теж -
військовий злочинець,
адже ми не навчили загиблих
різниці
між поцілунком і вибухом,
між крилами птаха
і крилами літака,
між скрипкою на плечі музики
і зброєю на плечі вояка,
між зірками, що світять у небі
й зірками на погонах генерала,

адже ми боялися
долонями
затулити гарматі рот,
щоб відвернути випал.

ой

перехрестивсязнявшкарпетки
вклався-і-накрився
ой
?
що таке поезія?

це я
мушузновувстативключитисвітло
і шукати
олівець-папір...
...
ту ну його в баню

спи давай
спи вже
спи собі далі

Tags:

разноє

накачав ось цьогорічних Gossip, Garbage і Марину з її діамантами. Будем розбирацця, хвала ексу.
Раніше люди вчиняли самогубства. Тепер достатньо видалити сторінку в контакті. Плюс полягає в можливості самовільної реінкарнації.
збірка мого приятеля
та двох його друзів
лежить на першій збірці молодої поетки
який же я збочинець

Tags:

зробив діло - роби нове діло, сміливчику

Tags:

на бюро рожеві стікери.
плани на п'ятницю:
- піти в мєнтовку
- в бібліотеку

ЮА:
Бла-бла-бла
ми зможемо
бла-бла-бла
Ющенко - поц
ЛЮДИ:
УРРРА!
Ми зможемо! Спасибі!
Бла-бла-бла?
ЮА:
Так, ми зможемо!
Бла-бла-бла
Ющенко - поц
бла-бла-бла
Люди:
УРРРА!

Мапа

Рівна, як стіл,
на котрий її поклали.
Під нею ніщо не рухається
і не змінює місця.
Над нею - людський мій подих
не створює повітряних вирів
і не розмазує її чисті кольори.

Навіть моря завжди приязно-блакитні
побіля подертих берегів.

Усе тут мале, доступне і близьке.
Я можу кінчиком нігтя затуляти вулкани,
гладити полюси без теплих рукавиць,
можу одним поглядом
охопити кожну пустелю
разом з приглеглою тут же рікою.

Пущі позначені лише кількома деревами,
між якими важко було б заблукати.

На сході і заході,
над і під екватором -
тиша, хоч маком сій,
а в кожному чорному зернятці
живуть собі люди.
Братські могили і наглі руїни
не на цій картині.

Кордони країн ледь помітні,
ніби вагалися - бути їм чи не бути.

Люблю мапи, бо вони брешуть.
Бо не дають пробратись злісній правді.
Бо великодушно, з почуттям гумору
розгортають
на столі переді мною світ
не з цього світу.



"MAPA" - Wisława Szymborska


ОригіналCollapse )

вєтєр пєрємєн

а чом усі такі щасливі на тему звільнення міністра того (як його там?) фінансів?! Завтра ж іще більшого гамадріла призначать. От віра у доброго царя...

Укотре мені хочеться запитати в редакції - "ШО?!***". Цей журнал настільки критичний, що аж шоб-я-нє-блєванула, як каже одна канд. філол. наук. Наприклад, читаєш у підлітковому виданні текст про секс і одразу приходить думка, що практики в автора ще не було. Те саме й тут, майже. Тільки секс є, а тексту нема.
Колись навіть така приказка була: "Сама себе дратує, сама себе дратує! Бе, бе, бе".
Але краще один раз побачити:

Наявну малу прозу видавцям друкувати неприкольно, а товстих українських
літературних журналів на всіх новелістів наразі не вистачає. Чи то пак
майже взагалі нема. Інше пояснення ґрунтувалося в стилістиці: «потік
свідомості» як метод застарів, а читати наратив про пригоди 16-літніх
дівчат-філологів і хлопців-поетів набридає майже одразу.

Або ще така глибока думка: "Старіння літератури — це як старіння нації."

Сіріє Київ -
торбу виїв.
І на Майдані вже стоять.
І у метро,
і біля брами,
коло твоїх дверей.
Ой з ким будеш вечеряти вечерю,
а з ким же будеш нічку ночувать -

пасуть.
Вечірній Київ.
Тримай міцно за руку,
дивися в очі другові:
"Не відпускай"
"Повір"
"Не бійся"
Тобі також належить місто.
Це місто наше -
дій!

Tags:

Error running style: S2TIMEOUT: Timeout: 4, URL: bohdan-rachok.livejournal.com/ at /home/lj/src/s2/S2.pm line 532.